Буде тобі наука

Задовго до панків, хіпі та гіпстерів в Україні існували власні молодіжні субкультури. Денді влаштовували прогулянки містом як справжні перформанси, балаґули епатували шляхту, хлопомани намагалися зблизитися з народом, а батяри підкорювали вулиці Львова. Розбираємося, як виникали ці субкультури, чому приваблювали молодь і що залишили після себе.
Епізод начитав музикант, журналіст, учасник гурту «Хамерман Знищує Віруси» та ведучий подкасту UNZIP Альберт Цукренко.
Читати статтю про появу українських субкультур
Підтримати «Куншт»

Що спільного між рентгенівськими променями, електростанціями на змінному струмі в Чехії та українським перекладом Біблії? Усе це – частина життя Івана Пулюя. Він був фізиком та електротехніком, досліджував Х-промені, а ще разом із Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким перекладав Біблію і Псалтир. Пулюй також відстоював використання української мови в освіті та церковному житті.
У цьому епізоді розповідаємо про наукові дослідження Пулюя, його винаходи та суперечку про те, хто першим відкрив Х-промені.
Начитав епізод журналіст, співзасновник тревел-проєкту та YouTube-каналу «Узол і Манько» Максим Узол.
Читати статтю про Івана Пулюя
Підтримати «Куншт»
Пізнавати Україну разом з «Узол і Манько»

Дана Скаллі з «Секретних матеріалів» стала рольовою моделлю для багатьох жінок у STEM. Її вплив навіть отримав окрему назву – ефект Скаллі. Розбираємося, що він означає, як CSI-ефект та інші образи з медіа впливають на вибір професії і чому представлення жінок у науці важливе.
Епізод начитала співачка, авторка пісень, креаторка SPIVOCHA (Христина Олексюк)
Читати статтю про ефект Скаллі
Підтримати «Куншт»
SPIVÓCHA на YouTube
Слухати трек «Пелюстки»

Ми звикли бачити подвійну спіраль ДНК у підручниках, журналах, рекламі та наукових ілюстраціях. Але навіть там її часто зображають із помилками. Розбираємося, як насправді влаштована ДНК і чому точність її зображення важлива.
Епізод начитав бізнес-аналітик, автор подкасту про осмислені інвестиції «Запали цілі» Роман Кошовський.
Читати статтю про те, чому ми часто бачимо неправильну ДНК
Підтримати Куншт
Читати блог Романа «Креатив. Розвиток. Пошук»
Дивитися випуски подкасту Романа «Запали цілі» на Ютубі.

Слова «любов» у популярних піснях стало майже вдвічі менше, а «ненависть» з’являється дедалі частіше. То чи справді попмузика стає сумнішою? Розповідаємо, що показав аналіз текстів понад 150 тисяч пісень і чому сучасні хіти можуть бути похмурішими за пісні минулого.
Епізод начитав музикант гурту Kalush Orchestra Денис Родін.
Читати статтю про те, чому сучасні хіти стають дедалі сумнішими
Підтримати «Куншт»
Слухати Kalush Orchestra